Звіт психолога школи про роботу у 2014-2015 навчальному році

З метою оптимізації умов для формування особистості учнів соціально-психологічна служба школи № 101 спрямовувала свою діяльність на забезпечення індивідуального підходу до всіх учасників навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічного вивчення, яка сприяла їх гармонійному розвитку.
Соціально – психологічна служба школи у 2014 — 2015 н. р. ставила перед собою такі завдання:
- виявлення труднощів учнів, які перешкоджали їх ефективному навчанню та взаємодії у шкільному колективі;
- дослідження індивідуальних особливостей учнівських колективів та окремих учнів, яке сприяло їх інтеграції у шкільне середовище;
- співпраця з педагогами школи, надання їм рекомендацій для всебічного розвитку та успішної взаємодії з учнями під час навчально-виховного процесу;
- підтримка учнів, які опинились в складних життєвих обставинах та потребують додаткової уваги і соціально-психологічного супроводу;
- сприяння професійному самовизначенню учнів старших класів;
- просвіта батьківських колективів для покращення взаємодії з учнями на різних вікових етапах.

Аналізуючи роботу практичного психолога, можна сказати, що протягом 2014 – 2015 н. р. вивчався характер взаємин між учителями і учнями, враховуються норми розвитку дитини і динаміку психічних станів.
Практичним психологом здійснювалася діяльність за наступними напрямками: психодіагностична робота, консультаційна, психологічна просвіта, корекційно — відновлювальна та розвивальна робота, організаційно – методична робота.

Діяльність практичного психолога була спрямована на роботу із дітьми, батьками та педпрацівниками:
І. Робота з дітьми.
1. Індивідуальне консультування учнів.
2. Психодіагностичне дослідження.
3. Профорієнтаційна робота.
4. Проведення психокорекційних вправ.
5. Проведення «годин психолога».
ІІ. Робота з батьками
1. Індивідуальне консультування.
2. Спільні психокорекційні вправи для батьків і дітей.
3. Психодіагностичне дослідження.
4. Забезпечення зв’язку «батьки-учень-учитель».
5. Психологічна просвіта батьків щодо питань сімейного виховання.
ІІІ. Робота з педпрацівниками
1. Індивідуальне консультування.
2. Психологічна просвіта класних керівників.
3. Виступи на педагогічних нарадах, участь у «круглих столах».
4. Розробка психологічних рекомендацій щодо оптимізації навчально-виховного процесу.
Напрями психодіагностики:
• вивчення перебігу адаптаційного періоду учнів 1-х, 5-х класів;
• дослідження професійної спрямованості учнів;
• вивчення особливостей пізнавальної сфери учнів різних вікових категорій;
• діагностика особистісних особливостей;
• вивчення інтелектуальних показників розвитку дитини;
• дослідження емоційної сфери учнів.
Також проводиться робота як з поведінковими проблемами дітей (агресивність, гіперактивність, імпульсивність, тривожність), так і з емоційними (дратівливість, збудливість).
Протягом 2014–2015 н. р. практичний психолог школи № 101 працювала над темою: «Формування здорового способу життя та відповідального ставлення за власний вибір». Профілактика негативних явищ в учнівському середовищі були пріоритетними у 2014 – 2015 н. р. у діяльності практичного психолога Нестеренко О. М.. В школі № 101 проводилися інформаційно — освітні заняття за протиалкогольною програмою «Сімейна розмова». Основною метою програми було підвищення рівня поінформованості про шкідливість вживання алкоголю. Програма передбачала активне залучення батьків до виконання завдань і опрацювання матеріалу, формування свідомого і відповідального ставлення до власного здоров’я та побудована на нових методичних засадах.

1.Психодіагностична робота.
Адаптація першокласників до школи.
Адаптація – це не лише процес пристосування для успішного функціонування у навчальному середовищі, але і здатність до подальшого психологічного, емоційного та соціального розвитку. Враховуючи важливість процесу адаптації першокласників до школи, практичний психолог вивчала причини, що перешкоджають адаптації учням, застосовуючи наступі діагностичні методики:
- тест «Будиночки» (О.Орєхова), за допомогою якого були визначені особистісні ставлення та ціннісні орієнтації першокласників;
- методика «Школа звірів» (Н.В’юнова, К.Гайдар), за допомогою якої була вивчена мотиваційна сфера, ставлення до вчителя, до однокласників, до навчання у школі, а також шкільна тривожність;
- опитувальник для батьків першокласників «Особливості поведінки та навчальної діяльності учнів» з метою виявлення перебігу адаптації.
Результати анкетування батьків щодо особливостей поведінки та навчальної діяльності учнів 1-х класів
Кількість батьків, які взяли участь в анкетуванні 1.Відмовляється вранці йти до школи. 2.Неохоче йде до школи.
3.Йде до школи з побоюванням. 4.Не виявляє цікавості до уроків.
5.Без нагадувань сідає за уроки.
6.Дуже довго виконує домашнє завдання.
7.Під час виконання домашнього завдання постійно відволікається.
8.Без контролю з боку батьків не може виконати домашнє завдання.
9.Постійно перевіряє себе, може декілька разів переписувати домашнє завдання за власним бажанням. 10.Припиняє роботу над завданням, коли стикається з труднощами. 11.Дуже хвилюється через шкільні успіхи.
12.Погано засинає.
13.Погано їсть.
14.Збуджена, напружена, роздратована.
15.Пригнічена, плаксива.
16.Часто хворіє.
17.Скаржиться на втому, різноманітні болі, нудоту.

75 чол.
0%
9%
5%
7%
19%
16%
55%
32%
4%
37%
27%
3%
7%
8%
8%
5%
4%

Найбільша кількість учнів (55%) під час виконання домашнього завдання постійно відволікаються. Це пов’язано з тим, що у першокласників довільна увага знаходиться на стадії формування.
Рівні адаптації першокласників (2014-2015 н. р.)
Рівень адаптації Кількість учнів Відсоткове відношення
Високий 19 23,75 %
Середній 38 47,5 %
Низький 19 23,75 %
Дезадаптація 4 5 %
Всього 80 100 %
Класним керівникам були надані консультації з метою підтримки учнів в адаптаційний період. З батьками учнів, у яких виявлено ознаки дезадаптації, були проведені індивідуальні консультації та надані відповідні рекомендації. З учнями із ознаками дезадаптації було проведено додатково індивідуальну психодіагностику (за згодою батьків) та відповідну корекційно – розвивальну роботу.

Психологічний супровід процесу адаптації учнів 5-х класів до нового навчального середовища у середній школі
Супровід психолога школи починається з організації та підготовки психологічних даних про кожного учня та подальше інформування вчителів-предметників, які будуть навчати дітей в середній школі.
Для вивчення причин, що перешкоджають адаптації учням п’ятих класів проводилися психологічні дослідження індивідуальних особливостей особистісної сфери. Застосовувалися такі діагностичні методики:
- - методика «Колірний тест відносин» (модифікація А.Еткінда);
- - методика «Мій портфель» О. Осадько;
- - методика вивчення задоволеності учнів шкільним життям (розроблена О. О. Андрєєвим);
- - опитувальник для батьків на виявлення труднощів у поведінці та проблем адаптації Роберта Гудмена.

Результати психологічного дослідження учнів 5–х класів по колірному тесту відносин (модифікація А. Еткінда)
Мета дослідження: визначити ймовірні проблеми адаптації, а саме первинне емоційне ставлення до навчання у середній школі.
За результатами дослідження було визначено позитивне, амбівалентне та негативне емоційне ставлення учнів як до навчальних предметів, так і до себе, до однокласників, батьків, поза навчальної діяльності.
5-А клас
Взяли участь у груповій психодіагностиці 93% учнів.
5-А клас Актуальний стан Однокласники Відношення до себе Класний керівник Українська мова Математика Англійська мова Малювання Праця Фізкультура Інформатика Основи здоров’я Школа Клас Сім’я Мама Тато Сестра Брат Домашнє завдання Гурток
Позитивне 60% 56% 76% 72% 64% 60% 52% 48% 52% 64% 52% 52% 52% 72% 72% 68% 60% 16% 44% 36% 60%
Амбівалентне 28% 32% 16% 12% 16% 24% 24% 12% 12% 12% 12% 28% 16% 12% 16% 16% 12% 0% 0% 16% 4%
Негативне 12% 12% 8% 16% 20% 16% 24% 40% 36% 24% 36% 20% 32% 16% 12% 16% 16% 12% 16% 48% 12%
5-Б клас
Взяли участь у груповій психодіагностиці – 89% учнів.
5-Б клас Актуальний стан Однокласники Відношення до себе Класний керівник Українська мова Математика Англійська мова Малювання Праця Фізкультура Інформатика Основи здоров’я Школа Клас Сім’я Мама Тато Сестра Брат Домашнє завдання Гурток
Позитивне 58% 75% 71% 54% 58% 50% 29% 67% 75% 67% 42% 42% 67% 58% 75% 67% 50% 8% 33% 42% 54%
Амбівалентне 17% 12,5% 21% 25% 17% 33% 42% 25% 17% 17% 25% 29% 12,5% 33% 17% 25% 12,5% 12,5% 0% 33% 8%
Негативне 25% 12,5% 8% 21% 25% 17% 29% 8% 8% 17% 33% 29% 21% 8% 8% 8% 33% 25% 8% 25% 29%

5-В клас
Взяли участь у груповій психодіагностиці – 90% учнів.
5-В клас Актуальний стан Однокласники Відношення до себе Класний керівник Українська мова Математика Англійська мова Малювання Праця Фізкультура Інформатика Основи здоров’я Школа Клас Сім’я Мама Тато Сестра Брат Домашнє завдання Гурток
Позитивне 56%
44% 67% 67% 22% 56% 39% 61% 61% 61% 50% 56% 56% 39% 72% 50% 61% 11% 11% 44% 56%
Амбівалентне 28%
33% 33% 28% 56% 39% 17% 22% 28% 28% 33% 22% 28% 44% 11% 22% 17% 11% 11% 28% 22%
Негативне 17%
22% 0% 6% 22% 6% 44% 17% 11% 11% 17% 22% 17% 17% 17% 28% 22% 0 11% 28% 11%
Результати анкетування батьків учнів 5-х класів
Взяли участь в анкетуванні 83% батьків.
Мета: виявлення проявів дезадаптації та труднощів у поведінці учнів п’ятих класів.
Використана методика: опитувальник на виявлення труднощів у поведінці та проблем адаптації Роберта Гудмена.
За результатами анкетування було виявлено, що у 6 % учнів присутня імовірність пограничного нервово — психічного розладу як прояву дезадаптації та труднощі в поведінці.

Задоволеність п’ятикласниками шкільним життям

Ступінь задоволеності Кількість учнів Відсоткове відношення
Високий
57 85%
Середній
9 13%
Низький
1 2%
У результаті проведених досліджень, було виявлено дітей із труднощами у соціально-психологічній адаптації. Для батьків учнів, у яких виявлено ознаки дезадаптації, були запропоновані та проведені індивідуальні консультації та надані відповідні рекомендації. Деяким батькам учнів п’ятих класів рекомендовано консультацію суміжних спеціалістів.
З учнями із ознаками дезадаптації було проведено додатково індивідуальну психодіагностику (за згодою батьків) та відповідну корекційно – розвивальну роботу.

Психологічний супровід учнів, які закінчують початкову школу
З метою забезпечення індивідуального підходу до учнів та з метою подальшої комфортної адаптації учнів у шкільне середовище, на паралелі 4 — х класів було проведено групове дослідження. Були використані наступні методики: тест Е.Замбацявічене (за редакцією Реана) для вивчення рівня розумового розвитку та методика ДВОР (діагностика вад особистісного розвитку) З. М. Карпенка.
Рівні розумового розвитку учнів 4-х класів за результатами тесту Е. Замбацявічене (за редакцією Реана)
Рівень розумового розвитку Кількість учнів Відсоткове відношення
Високий 21 46,7%
Середній 20 44,4%
Недостатній (нижче середнього) 2 4,4 %
Низький 2 4,4 %
Всього 45 100 %

За результатами методики ДВОР, 14 учнів (31%) дітей не мають виражених недоліків особистісного розвитку.
У 31 учня (69 %) учнів 4 – х класів виявлені наступні вади особистісного розвитку:
Вади особистісного розвитку Усього учнів %
1. Тривожність 10 22%
2. Імпульсивність 10 22%
3. Агресивність 9 20%
4. Схильність до нечесної поведінки 5 11%
5. Асоціальність 6 13%
6. Замкнутість 5 9%
7. Невпевненість у собі 3 7%
8. Екстернальність 4 9%
9. Естетична нечутливість 20 44%

Найбільша кількість учнів четвертих класів (44%) мають ваду особистісного розвитку — естетична нечутливість. Це якість особистості, що виявляється у відсутності емоційного відгуку у сприйманні об’єктів, яким притаманна естетична чи художня цінність.
Ознаки естетичної нечутливості:
— надмірний раціоналізм, реалістичність мислення;
— пошук практичної користі;
— схильність діяти за шаблоном;
— бідна уява, слабко виражені творчі здібності;
— емоційна сухість;
— прямолінійність суджень, безтактність, схильність до домінування.

За результатами психодіагностичної роботи були надані відповідні рекомендації батькам та класним керівникам.

Також в четвертих класах було проведено анкетування батьків з метою покращення навчально – виховного процесу.

Вивчення психічних станів та настроїв учнів.
У 6 — Б класі було проведено психологічне дослідження, метою якого було вивчення психічних станів учнів у ході навчальної діяльності. Був використаний тест, розроблений А. О. Прохоровим і Г. Н. Геринг.

Настрої
Гарний, норма Затьмарений, нижня межа норми Поганий, нижче за норму
22% учнів 67% учнів 11% учнів

Емоційні стани
Ейфоричний стан, вище за норму Гарний, норма Негативний, нижче за норму
5,5% учнів 89% учнів 5,5% учнів

Причиною негативних емоцій та зниженого настрою є деривація потреби у спілкуванні з сім’єю та (або) однолітками, а також оціночні ситуації.
За результатами психодіагностичної роботи були надані відповідні рекомендації класному керівникові.

Психолого-педагогічний супровід профільного навчання
Головне завдання профільного навчання полягає в підготовці випускника школи до визначення майбутньої галузі його діяльності. Під час вибору професії важливою є відповідність між психологічними особливостями учнів та відповідними характеристиками професії. Тип професійної діяльності, яка реалізується, має збігатися з особистісним і характерологічним типом.
У школі № 101 етапи навчання у 9 – 11 класах супроводжує психологічна діагностика, яка виконує наступні функції:
– діагностика інтересів, здібностей, які зможуть визначити характер і успішність освітньої діяльності учнів;
– прогнозування успішності опанування учнями навчального матеріалу, який передбачено відповідними програмами;
– діагностика готовності учнів до самостійного вибору профілю навчання та галузі професій, професійного самовизначення як ключового етапу самоосвітньої діяльності.
На паралелі дев’ятих класів було проведене психологічне дослідження з метою визначення професійних інтересів учнів за методикою Є. Клімова «Диференційовано — діагностичний опитувальник інтересів» (ДДО) та «Тип мислення» Г. Рязапкіної. Проведене дослідження дало змогу учням визначити, чи співпадають їхні професійні інтереси з їхніми схильностями.
За методикою «Тип мислення» Г. Рязапкіної були визначені наступні типи мислення учнів:
Типи мислення
Рівень Предметно-дієве Абстрактно-символічне Словесно-логічне Наглядно- образне Креативність (творче)
Високий 22 (39%) уч. 11 (19%) уч. 30 (53%) уч. 30 (53%) уч. 40 (70%) уч.

У 9 класах найбільша кількість учнів з високим рівнем вираженості креативності (творче мислення ) мають 40 учнів (70%). Тобто, учні здатні мислити творчо, знаходити нестандартні рішення. Це рідкісна якість, що відрізняє людей, талановитих в будь-якій сфері діяльності.
Високий рівень вираженості наочно — образного мислення мають 30 учнів (53%). Вони володіють художнім складом розуму, і можуть уявити і те, що було, і те, що буде, і те, чого ніколи не було і не буде — художники, поети, письменники, режисери. Архітектор, конструктор, дизайнер, художник, режисер повинні володіти розвиненим наочно-образним мисленням.
Високий рівень вираженості словесно-логічного мислення мають 30 учнів (53%). Це учні з яскраво вираженим вербальним (словесним) інтелектом. Завдяки розвиненому словесно — логічному мисленню учений, викладач, перекладач, письменник, філолог, журналіст можуть сформулювати свої думки і донести їх до людей.
Високий рівень вираженості предметно-дієвого мислення мають 22 учнів (39%). Тобто, цей тип мислення властивий людям справи, які засвоюють інформацію через рухи. Їх руками може бути створений весь оточуючий нас предметний світ. Вони можуть водити машини, стояти біля верстатів, збирати комп’ютери.
Високий рівень вираженості абстрактно-символічного мислення мають 11 учнів (19%). Учні можуть засвоювати інформацію за допомогою математичних кодів, формул і операцій. Завдяки особливостям такого мислення на основі гіпотез може бути зроблено багато відкриттів у всіх областях науки. Абстрактно — символічним мисленням володіють багато вчених — фізики — теоретики, математики, економісти, програмісти, аналітики.

За методикою «Диференційовано-діагностичний опитувальник інтересів» (ДДО) Є. Клімова був визначений свідомий інтерес учнів 9 класів до певних типів професій:
Рівень Професійні інтереси

Людина – природа
Людина – техніка Людина — людина Людина – знакова система Людина – художній образ
Високий 14 (25%) уч. 5 (9%) уч. 19 (33%) уч. 11 (19%) уч. 18 (32%) уч.

За результатами дослідження, у 9 класах найбільша кількість учнів мають високий рівень вираженості професійного інтересу до професій типу людина – людина 19 (33%) учнів. Предметом праці даного типу є люди. Види діяльності, пов’язані з даним професійним інтересом: виховання, навчання людей, медичне обслуговування, побутове обслуговування, інформаційне обслуговування, захист суспільства і держави.

До професій типу людина – художній образ мають високий рівень вираженості професійного інтересу 18 учнів (32%). Предметом праці даного типу є художній образ та способи його побудови. Види діяльності, пов’язані з даним професійним інтересом: створення, проектування художніх творів, відтворення, виготовлення виробів за зразком, розмноження художніх творів у масовому виробництві.

До професій типу людина – природа високий рівень вираженості інтересу мають 14 (25%) учнів. Предметом праці даного типу є тварини, умови їх зростання, життя та рослини, умови їх зростання. Види діяльності, які пов’язані з даним професійним інтересом: перетворення, переробка, обслуговування, охорона флори і фауни, заготівля продуктів, експлуатація природних ресурсів, відновлення, лікування, вивчення, опис, дослідження.

До професій типу людина – знакова система 11 (19%) учнів мають високий рівень вираженості інтересу. Предметом праці даного типу є: тексти, цифри, формули, таблиці, схеми, карти, звукові сигнали. Види діяльності, пов’язані з даним професійним інтересом: перетворення, розрахунок, сортування, шифрування, дешифрування, розпізнавання символів, управління руху, складання і зберігання документації, відновлення, усунення спотворень.

До професій типу людина – техніка 5 (9%) учнів мають високий рівень вираженості професійного інтересу. Фахівцям у цій галузі доводиться виконувати такі види діяльності: створення, монтаж, складання технічних пристроїв, експлуатація технічних пристроїв, ремонт технічних пристроїв.
12% учнів дев’ятих класів не мають свідомого яскраво вираженого інтересу до жодного типу професій, що свідчить про необхідність подальшого проведення профорієнтаційних заходів (таких, як відвідування «Днів відкритих дверей», «Ярмарків професій», виставок, які організовують навчальні заклади). З цими учнями проводилися індивідуальні профконсультації з метою визначення можливості застосування їх нахилів, здібностей, інтересів та особистісних якостей тій чи іншій професії. Адже вибір професії – це свідоме формування учнем власних професійних планів з метою оптимальної реалізацій своїх можливостей у певній галузі професійної діяльності. Крім того, вибір професії буде свідомим, коли він зроблений із урахуванням учнем своїх індивідуально – психологічних особливостей, інтересів, здібностей і потреб ринку праці в кадрах.
Також в рамках профорієнтації було проведено анкетування батьків учнів дев’ятих класів.

Виявлення дітей «групи ризику».
У 7 – А, та 7 – Б класах з метою визначення дітей, які схильні до асоціальної поведінки, за допомогою методики «Акцентуації характеру» Леонгарда – Шмішека було діагностовано тип акцентуацій учнів.
У дослідженні взяли участь 16 учнів 7-А класу і 17 учнів 7-Б класу.
Акцентуйовані риси характеру учнів 7 – А класу:

Демонстративність Застряван-ня Педантичність Збудливість Гіпертимність Дистимність Тривожність Екзальтованість Емотивність Циклотимність
12,5% 6% 0 % 12,5% 50% 0 % 6% 31% 12,5% 19%

Акцентуйовані риси характеру учнів 7 – Б класу:

Демонстративність Застряван-ня Педантичність Збудливість Гіпертимність Дистимність Тривожність Екзальтованість Емотивність Циклотимність
12% 0% 0% 12% 35% 6% 0% 24% 6% 12%
Акцентуації «групи ризику» учнів 7-А класу:
Демонстративність Гіпертимність Дистимність Циклотимність
12,5% 50% 0 % 19%

Акцентуації «групи ризику» учнів 7-Б класу:
Демонстративність Гіпертимність Дистимність Циклотимність
12% 35% 6% 12%

За результатами проведеного психологічного дослідження виявлено, що найбільша кількість учнів сьомих класів мають гіпертимну акцентуацію характеру. Особливість гіпертимного типу заключається у підвищеному фоні настрою в поєднанні з жагою діяльності, оптимізмом, завзятістю й високою активністю, присутнє прагнення до: лідерства, ризику, авантюр, не реагує на зауваження, ігнорує покарання, відсутня межа самокритичності.
Циклотимність характеризується зміною гіпертимних та дистимних фаз.
Демонстративність особливість цього типу заключається у підвищеній здатності до витіснення, демонстративності поведінки, схильності до істерії. Присутнє прагнення бути в центрі уваги і досягати своїх намірів будь-якою ціною (сльози, хвороби, скандали).
Незначна частина учнів має дистимну акцентуацію характеру. Дистимність характеризується зниженим фоном настрою (в деяких випадках до субдепресії), песимізмом, фіксацією на негативних сторонах життя, загальмованістю.
Також було проведено вхідне та вихідне анкетування учнів сьомих класів, які брали участь у Всеукраїнській інформаційно — освітній протиалкогольній програмі «Сімейна розмова».

2.Консультаційна робота
Протягом 2014 – 2015 навчального року практичним психологом надавалися консультації педагогічним працівникам, учням школи № 101 та їхнім батькам. Переважна більшість запитів, які надходили до практичного психолога як з боку батьків, так і з боку педагогічних працівників, стосувалися форм поведінки учнів та емоційно – вольової сфери. Учні школи зверталися за психологічною допомогою у розв’язанні певних життєвих труднощів. Також надходили запити на розв’язання конфліктних ситуацій. Крім цього, значна частина запитів на роботу надходили від осіб, які відносяться до категорії «внутрішньо переміщені».
3.Психологічна просвіта
У 2014 – 2015 навчальному році школа № 101 приймала участь у проведенні Всеукраїнської інформаційно — освітньої протиалкогольної програми «Сімейна розмова». Програма передбачає проведення профілактичних занять з учнями сьомих класів. Заняття проводила практичний психолог Нестеренко О.М..
Основною ідеєю програми є виховання в учнів ставлення до власного здоров’я у профілактичній співпраці з їхніми батьками, так як програма спрямована саме на сім’ю, з метою допомогти батькам усвідомити, що головна роль в профілактиці проблем, пов’язаних із вживанням алкоголю належить сім’ї. Програма спрямована на допомогу батькам у наступних сферах:
-зменшення ризиків появи алкогольних та інших проблем у дитини та підвищення сімейного захисту від них;
-поліпшення стосунків між батьками та дітьми, включаючи уміння слухати, ефективно спілкуватися і вирішувати проблеми;
-забезпечення дисципліни та підпорядкування сімейним правилам;
-спостереження за поведінкою і діяльністю дітей у підлітковий період. Адже особистісна безпека дитини ґрунтується на міцному сімейному захисті, який формується з позитивних стосунків між батьками, між батьками і дитиною, тісного взаємозв’язку між усіма членами сім’ї, ефективного діалогу між батьками та дитиною.
Для учнів були проведені 8 занять за наступними темами:
1) «Дружба та дружні інтереси», в результаті якого було сформовано поняття «справжня» дружба.
2) «Алкогольні напої – міфи та реальність», в результаті учні навчилися відрізняти факти від міфів щодо наслідків вживання алкогольних напоїв.
3) «Залежність від алкоголю», в результаті якого було сформовано свідоме ставлення щодо небезпеки вживання алкоголю.
4) «Секрети рекламного бізнесу», в результаті якого учні навчилися критично ставитися до рекламної продукції.
5) «Ситуації ризику», в результаті даного заняття в учнів сформувалося поняття про ситуації ризику, які пов’язані із вживанням алкогольних напоїв.
6) «Ефективні дії в ситуації ризику», в результаті якого в учнів було сформовано позицію усвідомленого вибору.
7) «Як сказати «Ні» і не втратити друзів», в результаті якого було сформовано навичку протистояння в ситуаціях соціального тиску.
8) «Здоров’я – мій скарб», в результаті якого в учнів було розвинене відповідальне ставлення до власного здоров’я.

Для батьків майбутніх першокласників в рамках конференції практичний психолог ознайомила батьків із способами зняття психічного напруження дітей у період адаптації.
4.Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота
Для учнів 6 – А класу було проведено заняття «Як справлятися з негативними емоціями», в результаті якого учні вчилися знаходили ресурси, щоб справлятися із власними емоціями та переживаннями.
З учнями 8 — Б класу в результаті занять «Розвиток згуртованості» діти навчилися довіряти один одному, розуміти один одного та співпрацювати в учнівському колективі.
У 9 – А класі було проведено заняття «Ефективна взаємодія», в результаті якого були сформовані вміння та навички, необхідні для ефективної взаємодії.
5.Організаційно – методична робота
Практичним психологом школи № 101 школи протягом 2014 – 2015 навчального року велася робота по вдосконаленню професійних навичок як спеціаліста у галузі психології. Постійно брала участь у роботі районних, міських конференціях та практикумах практичних психологів.
Нестеренко О. М. була учасником науково-практичної конференції «Порядок із хаосу: криза як ресурс» 04 – 07 вересня 2014 року.
11 листопада 2014 року Нестеренко О. М. взяла участь в засіданні клубу «Діагност» на тему «Психогігієна. Робота практичного психолога в психотравмуючій ситуації».
12 листопада 2014 року практичний психолог та учень 9-Б класу (координатор) взяли участь у конференції Шкільних служб порозумінь загальноосвітніх навчальних закладів Шевченківського району м. Києва.
18 — 19 листопада Нестеренко О. М. взяла участь у Міжнародній конференції «Травма війни: психологічна допомога та реабілітація». У конференції приймали участь українські та міжнародні фахівці, які працюють з посттравматичним стресовим розладом, у тому числі займалися реабілітацією дорослих і дітей, які зіткнулися з війною. У конференції також брали участь представники органів влади та міжнародних організацій. Учасники конференції обговорювали зарубіжний та український досвід роботи з людьми, що мають психологічну травму війни. Також свій досвід роботи з дітьми представили і психологи Гуманітарного штабу Ріната Ахметова.
18 грудня 2014 року практичний психолог була учасником семінару за участю Рассела Бішепа (клінічного психолога, доктора психології США, Чикаго) на тему: «Короткотривала терапія у роботі з травмою».
Також Нестеренко О. М. по теперішній час проходить курси фахової майстерності за напрямком «Корекційна педагогіка».
У школі № 101 проходила психокорекційну практику студентка Переяслав — Хмельницького державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди Головацька А. А., керівником практики була практичний психолог Нестеренко О. М.. Спільно був підібраний комплекс психодіагностичного інструментарію для проведення психологічного дослідження учнів 2 — А та 2 — Б класів, метою якого було визначення рівня продуктивності, стійкості, вибірковості та концентрації уваги. Крім цього, практикантка провела корекційно – розвивальну роботу за авторською програмою «Розвиток уваги учнів молодших школярів».
Також практичний психолог Нестеренко О. М. протягом 2014 – 2015 навчального року вела облік внутрішньо переміщених дітей (із Донецької, Луганської областей та АР Крим).

Добавить комментарий

Контактна інформація:

тел: 483-31-18, 484-64-57, 484-66-36
вул. Коперника, 8, м. Київ, 04116